| 1.Замок Хірадо |
| Замок Хірадо (яп. 平戸城, хірадо-дзьо:) — середньовічний японський за́мок у місті Хірадо, префектура Наґасакі. Також відомий під назвою Замок Камеока[1] і Замок Асахітаке. Замок розташований на пагорбі, з якого відкривається краєвид гавані. |
| Вікіпедія Деталі |
| 2.Дедзіма |
| Деджіма (яп. 出島, деджіма, «висувний острів»; нід. Desjima, лат. Decima) — штучний острів, споруджений 1636 року за наказом самурайського уряду в Едо на півдні Наґасакі, у Японії. Мав форму віяла площею в 1,3 га. Був єдиним осередком японсько-європейської торгівлі, яку вела Голландська Ост-Індійська компанія з 1641 по 1859 роки, в часи ізоляції Японії від Заходу. Відігравав роль японського «вікна в Європу». |
| Вікіпедія Деталі |
| 3.Сад Ґловера |
| Сад Ґловера (яп. グラバー園, ぐらばーえん, ґураба-ен; англ. Glover Garden) — гірський парк з архітектурними ансаблями західного стилю 2-ї половини 20 століття в Наґасакі, Японія. |
| Вікіпедія Деталі |
| 4.Ікі (острів) |
| Ікі (яп. 壱岐島, いきのしま Ікі-но-сіма) — острів в Японії, розташований в Цусімській протоці, в морі Ґенкай, за 20 км від берегів великого острова Кюсю. Адміністративно входить до префектури Наґасакі. Головний населений пункт на острові — місто Ікі. |
| Вікіпедія Деталі |
| 5.Цусіма (острів) |
| Цусіма або Цушіма (яп. 対馬, 対馬島 つしま)— острів у Японському морі, розташований між Цусімською і Корейською протоками. Належить префектурі Нагасакі, Японія. Є шостим за величиною островом Японського архіпелагу[2] і найбільшим островом префектури Нагасакі. |
| Вікіпедія Деталі |
| 6.Міст Хірадо |
| Шаблон:Міст: невідомі параметри: |на мапі яндекс= Міст Хірадо (англ. Hirado Bridge, яп. 平戸大橋 — Хірадо — Охаші) — підвісний міст у префектурі Нагасакі, що з'єднує два острови Кюсю і Хірадо. |
| Вікіпедія Деталі |
| 7.Острів Хірадо |
| Острів Хірадо (яп. 平戸島, ひらどしま, хірадо сіма) — острів в Японії, в західній частині Японського архіпелагу. Розташований на заході префектури Нагасакі, в Східнокитайському морі. Площа становить 163,42 км². Має горстоподібну форму. Відрізаний від міста Хірадо, до якого належить адміністративно, протокою Хірадо. Через протоку проведено великий міст Хірадо. Основою економіки є сільське господарство, зокрема вирощування мандаринів, розведення хірадоських м'ясних корів, а також вирощування штучних перлів. |
| Вікіпедія Деталі |
| 8.Какуні |
| Какуні (яп. 角煮) — японська страва з тушкованої свинини. У назві, каку (角) походить від какуґірі (角切り), що значить ‘розрізаний на кубики’, та ні (煮) від ніру (煮る), що значить тушити/готувати в рідині[1]. Какуні — це популярний регіональний продукт (мейбуцу) з Кюсю, зокрема Нагасакі. Походження цієї страви, швидше за все, китайське, що робить її формою японської китайської кухні; вона подібна до свинину Донгпо[en], хоча японська версія є легшою стравою[2]. Під час династії Мін та династії Сун існував важливий китайсько-японський торговий шлях між Ханчжоу та Кюсю. Багато китайців мешкали у великих портових містах Кюсю, зокрема в Нагасакі; так само багато японців жили в Ханчжоу. Вважається, що какукні було принесене до Японії як результат цих торгових відносин[1][3]. |
| Вікіпедія Деталі |
| 9.Темпура |
| Темпура (яп. 天麩羅、天ぷら、てんぷら, темпура) — популярна категорія страв японської кухні з риби, морепродуктів та овочів, приготованих в клярі та обсмажених у фритюрі. Подається зі специфічними соусами. У шістнадцятому столітті єзуїтськими місіонерами до Японії була завезена традиційна страва португальської кухні пейшинюш да орта, де згодом перетворилася на темпуру[1][2]. Слово темпура (порт. tempora від лат. tempora — «час» (множина)) вживалося португальськими місіонерами-єзуїтами зокрема для позначення періоду посту. |
| Вікіпедія Деталі |
| 10.Кузовкові |
| Кузовкові (Ostraciidae) — родина скелезубоподібних риб. Це дрібні рибки, що рідко перевищують 10-12 см (тільки окремі види сягають 50 см завдовжки). Товсте, майже кулеподібне, коротке тіло закуте у твердий нерухомий панцир, що утворений спаяними краями шести- або багатокутних пластин. У цьому суцільному панцирі залишаються лише отвори для рота, зябрових щілин, плавців та хвоста. У них на кожній щелепі є по 10-12 конічних зуба, що не зливаються між собою. У них немає переднього колючого спинного плавця та відсутні колючки на решті плавцях. |
| Вікіпедія Деталі |
| 11.Групери |
| Групери (Epinephelinae) — підродина риб родини Серранові (Serranidae). Розповсюджені у басейнах Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Групери найбільше відомі як об'єкт аматорської трофейної риболовлі, адже окремі особини сягають 250 кг, а особини в 100 кг є досить розповсюдженими, навіть у прибережних зонах. Великі групери не є об'єктом промислу, бо їх м'ясо неїстівне, на відміну від м'яса молодих риб, яке є делікатесом. |
| Вікіпедія Деталі |
| 12.Юко |
| Юко Yūkō (яп. ゆうこう)[1] — це японський цитрус, який зустрічається в префектурі Нагасакі та префектурі Саґа в Японії.[2] Генетичний аналіз показав, що це складний гібрид між Citrus kinokuni і Citrus leiocarpa, та частково Citrus tachibana, що родом з Японії.[3] Деякі рослини мають плоди з високим вмістом цукру, і їх можна вживати в сирому вигляді. Крім того, широко використовують для виготовлення оцту, приправ, ароматизаторів тощо. |
| Вікіпедія Деталі |
| 13.Сара удон |
| Сара удон (яп. 皿うどん), буквально «тарілка з локшиною», — це страва з префектури Нагасакі, Японія.[1] Незважаючи на назву, це не різновид удонів. Складається з основи з локшини та начинки зі смаженої капусти, паростків квасолі та інших овочів, а також кальмарів, креветок, свинини, камабоко тощо. Існує два основних різновиди локшини, більш тонка хрустка локшина, смажена в олії (так звана парі парі, барі барі, або барі мен); в результаті ця варіація нагадує чоу мейн у кантонському стилі. В іншому варіанті використовується більш товста китайська локшина (так звана локшина тямпон). |
| Вікіпедія Деталі |
| 14.Тямпон |
| Тямпон (яп. ちゃんぽん) — страва з локшиною, яка належить до регіональної кухні Нагасакі, Японія. Існують різні версії цієї страви в Японії, Кореї та Китаї. Страва була натхненна кухнею Китаю. Тямпон готується шляхом смаження свинини, морепродуктів та овочів із смальцем; потім додається бульйон з курячих або свинячих кісток. Далі додають локшину рамен, виготовлену спеціально для тямпону, і це все готується разом. Залежно від сезону, інгредієнти можуть відрізнятися. Отже, відповідно, смак і стиль страви різняться залежно від місця та пори року також. |
| Вікіпедія Деталі |